Марченко Дмитро Миколайович

 

Дарувати людям повноцінне життя і при цьому самому бути щасливим –

то чи це не найвища оцінка професійної діяльності, людяності, гуманізму…

Праця лікарів – самовіддана та творча. Кожен їх день – боротьба за  здоров’я людей. Від  знань, вмілих та своєчасних дій лікаря-професіонала  часто залежить життя людини. Зі  словом  «лікар» асоціюються людяність і  доброта: необхідність в будь-який час прийти на  допомогу хворому,  працювати в різних умовах, часом і не зовсім  сприятливих – війна,  стихійні  лиха  тощо. Саме тому цю професію обирають особливі люди. Про одного з них сьогодні піде  мова.

 В медицину Дмитра Марченка привела юнацька мрія. Після закінчення  Запорізького  медичного інституту своє професійне життя пов’язав з  Дніпропетровськом: проходив  інтернатуру у  відділенні реанімації, потім  працював у кардіоцентрі, у відділеннях інтенсивної  терапії та гемодіалізу  лікарні ім. Мечникова, а сьогодні в міській лікарні № 4 пацієнтами  Дмитра  Миколайовича є люди з нирковими вадами. Лікар робить все для того, щоб  подовжити  їм життя на багато років.

 Пацієнтів, які потребують саме такої допомоги на Дніпропетровщині, на жаль, стає все  більше. Але хворі на цю недугу отримали надію. У квітні поточного року відбулося відкриття в багатопрофільній клінічній лікарні № 4 відділення гемодіалізу та еферентної терапії. Обладнання, яким оснащено відділення гемодіалізу – останнього покоління.  У відділенні  23  апарати штучної нирки, що дозволяє в одну зміну проводити гемодіаліз 46 пацієнтам, в дві – 92.

 

Підібрати надійний високопрофесійний колектив, створити обстановку взаємовиручки, взаємоповаги, організувати прийом та надання допомоги всім, хто її потребує, забезпечити  нормальну роботу апаратури, пошук спонсорів – все це  під силу справжньому лідеру, професіоналу вищого ґатунку і, зазвичай, лягло на плечі керівника відділення Дмитра  Миколайовича.  

 

На Дніпропетровщині допомоги відділення гемодіалізу та еферентної терапії потребує  майже 250 хворих. Таку допомогу в області надає 2 відділення. Колектив під керівництвом Марченка Д.М. сьогодні повертає життя майже ста пацієнтам з нирковою недостатністю.

 

Протистояння на сході країни, а точніше – справжня війна, перетворила мирних медиків Дніпропетровська на «воєнних» лікарів. Не залишилися осторонь воєнних подій і фахівців клінічної лікарні на «Западном». Зруйновані лікувальні заклади Донбасу, відсутність  електро - та водопостачання призвело до того, що хворі на ниркову недостатність, які потребують гемодіалізу, залишилися віч-на-віч зі своєю бідою. На допомогу прийшли дніпропетровські лікарі. Хворих з Краматорська перевезли до «четвірки» – 40 надто слабких людей потребували термінових процедур. Завідувач відділення Дмитро Миколайович та медсестри взагалі не покидали відділення дві доби, поки не прийняли всіх краматорців. Навантаження виросло вдвічі, адже свої постійні пацієнти, як і раніше, також потребували процедур тричі на тиждень.

 

З ранку до вечора проводити час з хворими, часом за рахунок свого вільного часу, своєї сім’ї,  можуть тільки до кінця віддані справі професіонали, щиросердні, добрі люди.  На наше запитання відносно того, що в професії медика йому  подобається найбільше, Дмитро Миколайович відповів: «Найголовніше для мене – допомагати людям, робити все для того, щоб вони почували себе щасливими». Але лікар признається, що втома дає про себе знати: в рідкі години відпочинку хочеться побути в тиші – збирає гриби та рибалить.

 

Медична наука дуже швидко розвивається, тому професія лікаря передбачає постійне навчання. Добре розуміючи це,  Дмитро Миколайович не може і не хоче зупинятися на досягнутому. «Треба постійно підвищувати свій рівень, бути в курсі всіх новинок медицини, не погрузнути в рутині», – відзначив він у розмові. Будує завідувач і плани на майбутнє.

 

Є в нього мрія – хоче створити сучасний комплекс з надання допомоги хворим з нирковою недостатністю, який би включав в себе не тільки лікування,  а й трансплантацію нирок. Віримо, коли у людини є мрія, бажання творити, є команда однодумців –  все неодмінно вийде. Тож бажаємо успіхів нашому герою у всіх його намірах і починаннях.

 

Собко Н.О., завідувач відділу редакційно-видавничої 
та методичної діяльності