Павловський Юхим Арсентійович

1872–1956

Катеринославський лікар, громадський діяч, активний член катеринославського товариства «Просвіта», член ради товариства з 1911 року, знайомий Д.І. Яворницького. Виступав за автономію УНР в 1917 році. У 1918-1919 один з активних громадянських діячів незалежної УНР.

Його літературні псевдоніми: Русин, Гордій Палецький. Народився 24 березня 1872 року в селі Чернеччина Новомосковського повіту (нині - Магдалинівського району Дніпропетровської області). Батько, Арсеній Юхимович Павловський, був священиком у Миколаївці Новомосковського повіту. У родині росло четверо дітей (Юхим, Федір, Григорій та Ганна). За родинними переказами, батько загинув у громадянську війну, розстріляний білогвардійцями. Юхим мусив іти шляхом священика, навчатися в духовному училищі й семінарії, але все ж обрав світський фах лікаря проти волі батька.

У 1897 році юнак вступив до Томського університету, де навчався в 1897-1903 роках. За активну громадську діяльність у 1899-му був виключений з навчального закладу й відправлений до Катеринослава. Працював земським лікарем у селі Михайло-Лукашеве Олександрівського повіту (1903-1911) та в Катеринославі (1911-1918), згодом - головним лікарем Катеринославського відділення Червоного Хреста.

На початку Першої світової війни Мобілізований на військову службу, яку відбував в офіцерському лазареті в Катеринославі.

З 1918 по 1921 Павловський працював асистентом в одній з лікарень Дніпропетровська.
У 1920-х, як і інші українські діячі, Павловський був під пильним наглядом влади. У 1920 заарештовувався ЧК. У 1921 — 1928 працював лікарем у лікарні заводу імені Петровського, з 1928 по 1929 — в 3-й робітничій лікарні. У 1929 мешкав за адресою: вул. Жуковського, 11.

За спогадами громадського діяча Дмитра Дорошенка, належав до Товариства українських поступовців. Після Лютневої революції залишався одним з активних місцевих діячів українського руху, заступником голови відродженої «Просвіти». У вересні 1929 року був заарештований радянської владою, обвинувачений в антирадянській діяльності й засланий до Північнокавказького краю (1930-1933). Після повернення (1935 р.) працював у Дніпропетровську та Запоріжжі.

Від червня 1936 по березень 1938 працював у лікарні водників у м. Запоріжжя. Інформаційним центром міністерства внутрішніх справ Російської Федерації повідомлено, що Павловський вдруге був заарештований Запорізьким відділом НКВС 28 березня 1938. З копією звинувачення Павловський ознайомлений 4 червня 1939. 26 — 27 липня 1939 рішенням Військового трибуналу Харківського військового округу в Дніпропетровську на підставі ст. 17-54-2,54-11 КК УРСР засуджений на 6 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін ув'язнення мав обчислюватися з урахуванням попереднього ув'язнення з 28 березня 1938. Спочатку Павловський відбував покарання у Дніпропетровській в'язниці, а з 6 грудня 1940 — в Карагандинському виправно-трудовому таборі в Казахстані. Під час радянсько-німецької війни перебував у концтаборі. У 1943 звернувся до Томського архіву з проханням надіслати копію диплома про вищу медичну освіту. Як повідомили з Томсь кого облдержархіву, у лютому 1943 н запит Павловський йому видавалася архівна копі диплома про закінчення Томського уні верситету. У таборі працював лікарем.

У березні 1939-го був знову заарештований і засуджений на шість років, які відбував у таборі в Казахстані (працював лікарем). У 1947-му повернувся в Україну, працював у селі Велика Білозерка (1947-1952), потім у Біленькому Запорізької області, у 1952-му - переїхав до родини в Запоріжжя.

На підставі Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 жовтня 1991 рішенням прокуратури Дніпропетровської області від 23 лютого 1996 Павловський по покаранню 1939 реабілітований.

Пішов з життя 18 травні 1956 року, похований у Запоріжжі, реабілітований 23 лютого 1996 року [5, 6].

За матеріалами:

Гастроэнтерология том 51, №2, 2017
Мицик Юрій. Листи наших земляків до Грушевського // Борисфен. — 1997. — № 3. — С. 4;
Чабан Микола. Невтомний просвітянин // Літературне Придніпров'я. — 2002. — Квітень. — № 4(17);
Чабан Микола. Хто виступав під псевдонімом Гордій Палецький у Катеринославському часописі «Дніпрові хвилі»? // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення сьомої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів, 17 — 18 травня 2002 р. — Львів., 2002. — С. 621 —625.
http://ruthenos.org.ua