Щоголєв Матвій Олександрович

Вiдомий у Катеринославi лiкар, завiдував кафедрою в медичному iнститутi, це йому мiсто зобов'язане вiдкриттям туберкульозного диспансеру.

"Катеринославський лiкар, знайомий Д.I. Яворницького. Якось до Дмитра lвановича в листi звернувся за допомогою Кiндрат Петрович Брага (Кальченко-Брага) – громадський дiяч, член катеринославської «Просвiти», iнженер за фахом. Вiн мав проблеми зi здоров'ям й лiкувався у Матвiя Олександровича Щоголєва. Кіндрат просив Яворницького допомогти йому звiльнитися з вiйськової служби у зв'язку з тяжкою хворобою через лiкаря Щоголєва. Чи вдалося це, не з'ясовано. Але вiдомо, що за радянських часiв Кiндрат Брага був репресований, 28 вересня 1937 року – заарештований, а 12 сiчня 1938-го – розстрiляний у Києвi. Реабiлiтований уже посмертно.Один з авторів цієї статті, журналіст Микола Чабан, був особисто знайомий iз племiнницею Матвiя Щоголєва – Кiрою Гаєвською (1912-2007) й записав її спогади. Матвiй Щоголєв був родом iз села Павлове, Нижегородськоi губернiї, де пiд час Кримської вiйни виробляли хiрургiчний iнструментарiй. Переїхавши до своєї тiтки в Харкiв, юнак закiнчив мiсцеву гiмназiю, у 1894 роцi – медичний факультет Харкiвського унiверситету. У 1897-1902 роках працював ординатором унiверситетської клiнiки в Харковi (пiд керiвництвом професора Федора Мечиславовича Опенховського, 1853-1914). Уci студенти-медики знають симптом Опенховського: бiль у дiлянцi остистих вiдросткiв хребта при виразцi шлунка. Матвiй Щоголев – автор роботи «Случай укорочения печеночно-l2-перстной связки: образование соустья между желудком и кишкой» (1898). У 1908 році він став надвірним радником, працював ординатором губернської земської лiкарнi в Катеринославi.Його дружина, Евгенiя Василiвна Дубравська (1883–1938), була дворянського походження, родом iз села Коротине Чорнобаївського району Київської областi. Пiд час Росiйсько-японської вiйни Євгенiя Дубравська, на той час студентка Вищих жiночих кypciв у Москвi, добровільно відправилася на фронт сестрою милосердя. У Катеринославi вона викладала французьку мову в гімназії Haдii Тиблен, шо на вулицi Козачiй (за радянських часiв – Комсомольська, нинi – Старокозацька). Щоголєви мешкали за адресою: Струкiвський провулок, б. 14 (за радянських чaciв – це провулок Урицького, нинi – Свгена Коновальця). За спогадами Кiри Гаєвської, Дмитро Яворницький любив гуляти з доктором Щоголєвим, який теж захоплювався археологiєю, у парку iм. Шевченка. Щороку вчений приходив до Щоголєвих на Рiздво, любив покуштувати кутю. Одного разу навiть привiв друзiв iз кобзою й козою, а ше – вертеп. То була незабутня вистава. Матвiй Щоголєв, вiдомий у Катеринославi лiкар, завiдував кафедрою в медичному iнститутi, це йоому мiсто зобов'язане вiдкриттям туберкульозного диспансеру. Його дружина, "вгенiя Василiвна, завiдувала кафедрою iноземних мов у металургiйному iнститутi.4 січня 1938-го її звинуватили в контрреволюційній монархічній діяльності й розстріляли через два тижні, 17 сiчня того ж року. У книзi «Реабiлiтованi iсторiєю» вона фiгурує як Щеголєва (видавництво «Монолiт», 2008, с. 1092). За два мiсяцi до цього, а саме 16 листопада 1937 року, була звинувачена в шпигунствi на користь Польщi ii молодша сестра Єлизавета Василiвна Гаєвська (мати Кiри, 1884-1937), перекладач Днiпропетровського трубопрокатного заводу ім. Леніна, розстріляна 22 грудня 1937-го. Обидвi сестри були реабiлiтованi лише через 20 рокiв, у 1958-му. Навiть у тi страшнi роки сталінського свавілля розстріл жінок тільки за дворянське походження не був повсякденним явищем.Просвiтянка Наталiя Семенiвна Щоголєва (Щоголiва, Щоголiвна) (?-1913), працюючи в Катеринославськiй земськiй лiкарнi, сприяла працевлаштуванню О.П. Косач-Кривинюк (1877-1945) – сестри Лесі
Українки, української писменниці, етнографа, книговидавця, дiячки «Просвiти». Олена Петрiвна працювала на посаді ординатора патронату Катеринославської губернської земської лікарні (з 5 липня 1910 року до 18 серпня 1921-го). Увесь цей час вона мешкала з родиною в селищі Лоцманська Кам'янка, що поблизу Катеринослава. Збереглося шість листів (1909-1911), адресованих Наталією Семенівною Дмитру Яворницькому".

Наукові праці:

• «Случай укорочения печеночно-l2-перстной связки: образование соустья между желудком и кишкой» (1898).

За матеріалами:

• Чабан М.П. Учений-дослідник Дмитро Яворницький у колі медиків /М.П.Чабан, З.І. Шевцова, В.В. Гапонов //Гастроентерологія.–2017.–N2.–С.73-84
• "Гастроэнтерология".-2017.-N2