Попкова Євгенія Георгіївна
1896-1969
Інфекціоніст, доктор медичниїх наук, професор.1937-1948 - завідувач кафедри інфекційних хвороб ДМІ
У 1919 р. закінчила Харківський медичний інститут. Після його закінчення працювала лікарем амбулаторії,
ординатором інфекційної лікарні, помічником головного лікаря.
З 1934 по 1939 рр. - асистент кафедри інфекційних хвороб Дніпропетровського медичного інституту.
З 1937 року – завідувач кафедрою. У 1940 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Про епідемічний паротит та про нейротропність його вірусу».
Під час фашистської окупації Дніпропетровська Є.Г.Попкова організувала і керувала підпільною групою медичних робітників на базі інфекційної лікарні, де подавала на комісію під різними прізвищами самих безнадійних хворих, домагаючись їхнього звільнення. Група здійснювала втечі військовополонених, що знаходилися на лікуванні у інфекційній лікарні. Усього група Є.Г.Попкової звільнила понад 800 чоловік. Крім того, вона надала медичну допомогу 5 тис. тяжкопораненим військовополоненим.
Історія діяльності підпільної групи інфекційної лікарні Дніпропетровська була занесена в «Історію Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.». Про щоденному подвигу лікарів можна прочитати в повісті Ігоря Голосовська «Коли палав широкий Дніпро» (1962), заснованої на документальних оповіданнях і спогадах очевидців.
У книзі П. вирішивши «Герої підпілля» написано: «Підпільники, самі люди великий відваги, захоплювалися мужністю свого керівника - О.Г. Попкової ». У 1943 році Є.Г. Попкова була заарештована гестапо, однак їй вдалося втекти.
Після звільнення Дніпропетровська від німецьких загарбників вона повернулася до виконання обов'язків завідуючої кафедрою, а в грудні 1948 року в Дніпропетровському медичному інституті ґрунтується нова кафедра дитячих інфекційних хвороб, першою завідувачкою якої і стала доцент О.Г. Попкова. Вона керувала кафедрою до 1956 р За цей час під її керівництвом були захищені 2 кандидатські дисертації. У 1954 р опубліковано монографію «Інтубація».
В серпня 1956 року наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР Євгена Георгіївна була переведена в створений Запорізький медичний інститут удосконалення лікарів (ЗМАПО) на посаду завідуючої кафедрою інфекційних хвороб. У 1966 році Є.Г. Попкової присвоєно вчене звання «професор». Багатогранна трудова діяльність Євгенії Георгіївни була відзначена урядовими нагородами - Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у ВОВ», Почесним знаком «Відмінник охорони здоров'я».
У 1975 році, до 30-річчя святкування Перемоги над фашистською Німеччиною, на прохання колективу лікарні та групи колишніх врятованих військовополонених, за великі заслуги перед радянським народом і за розвиток інфекційної служби Наказом Ради Міністрів СРСР (Постанова від 18.06.1975 р № 346) інфекційної лікарні міста Дніпропетровська присвоєно ім'я керівника геройського підпілля - професора Євгенії Георгіївни Попкової. В адміністративному корпусі в її честь відкрито меморіал. З цього часу комплекс будівель лікарні знаходиться на державному обліку як історичний пам'ятник. У ДМА МОЗ України свято шанується пам'ять професора Євгенії Георгіївни Попкової. Так, традиційні щорічні спортивні змагання професорсько-викладацького складу академії присвячені її пам'яті.
Науковий напрямок кафедри - проблеми кишкових інфекцій (черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз, хвороба Боткіна), вірусних інфекцій (грип, ОРЗ, пневмонії), зоонозів (токсоплазмоз).
У лікувальну практику було впроваджено:
- Специфічна діагностика і лікування токсоплазмозу.
- Імуно-хіміотерапія черевного тифу.
- Терапія при вірусних крупах у дітей.
- Холеграфія і релаксаціонна дуоденографія при різноманітних жовтяницях.
- Застосування пірогеналу для лікування затяжних форм вірусного гепатиту.
- Застосування коротких циклів гормонотерапії при вірусному гепатиті.
- Застосування дезоксірибонуклеази для лікування хворих оперізуючим лишаєм.
- Оксигенотерапія при вірусному гепатиті.
- За матеріалами :
- Попкова Є.Г. //Професори (біографічний довідник професорів ДДМА):1916–2001:збірник біографій професорів ДМА/Дніпропетр.держ.мед.акад.:85; ред.О.В.Люлько.–Дніпропетровськ:Пороги,2002.– С.217-218