Смідович Антон Людвігович

1872-1916smidivich

Український санітарний лікар і громадський діяч. Народився у Кам'янці-Подільському, помер на Катеринослащині. 1892 року закінчив Кам'янсько-Подільську гімназію. 1898 року Антон Смідович закінчив медичний факультет Київського університету. Як зазначила історик медицини Тамара Бажан, "прагнучи принести максимальну користь стражденному народові, Антон Людвігович залишив ординатуру в дитячій клініці Київського університету" і поїхав в одне із сіл Херсонської губернії, щоб стати земським дільничним лікарем. Тут він завідував  скарлатинозним бараком, проводив велику організаційно-громадську роботу.

Діяльність дільничного лікаря, якій Антон Людвігович присвятив понад п'ять років, переконала його у важливості санітарної справи, в необхідності широкого проведення протиепідемічних заходів у боротьбі з інфекційними захворюваннями, які забирали багато людських життів. У 1904-1906 роках Смідович працював повітовим санітарним лікарем у Воронезькому, а в 1906-1908 роках - у Херсонському земствах. 

У липні 1908 року його запросили на посаду завідувача санітарного бюро Катеринославського губернського земства. Саме в Катеринославі, нині відомому  як Дніпро, Антон Людвігович здобув визнання. Недарма колеги жартома називали його "генералом від санітарії" (за аналогією з тодішньою російською армією, де офіційно були генерали від кавалерії, артилерії, інфантерії). Тамара Бажан, розповідаючи про діяльність Антона Смідовича в Катеринославі, писала: "Керуючи санітарною організацією, Антон Людвігович особливу увагу звернув на статистичне дослідження руху населення та захворюванності, вивчення умов праці та побуту сільськогосподарських і промислових робітників, організацію лікувально-продовольчих пунктів, розробку заходів для боротьби з безпереривними епідеміями тифів, холери, віспи, дифтеріїта інших хвороб. Під його началом губернське санітарне бюро спрямовувало діяльність повітових санітарних лікарів, скликало губернські з'їзди лікарів і санітарні ради, вивчало статистичні матеріали про захворюваність, відновило видання журналу "Лікарсько-санітарна хроніка Катеринославської губернії". 1909 року він опублікував дуже важливі матеріали у статті "Холерна епідемія 1908 року в Катеринославській губернії".

Написані Смідовичем у 1908-1914 праці про завдання земської санітарної організації в боротьбі з епідеміями, важливість спорудження заразних відділень, організацію протихолерних заходів, захворюваність епідемічними хворобами містили глибокий аналіз важкого санітарного стану губернії. З його ініціативи в журналі "Лікарсько-санітарна хроніка Катеринославської губернії" публікувалися огляди земської медичної преси. За час роботи в Катеринославській губернії Смідович завоюва авторитет як прекрасний організатор санітарно-протиепідемічної справи. Він був щедро обдарованою людиною, жваво цікавився всіма галузями знань і мистецтва, вмів на диво швидко з'ясувати те чи інше явище, образно змалювати характерні його особливості. Всі ці якості він переносив на свою санітарну діяльність. На початку 1916 року, обстежуючи вогнище висипного тифу в Слов'яносербському повіті серед військовополонених, Смідович сам заразився на цю небезпечну хворобу,яка ускладнилася стафілококовою септицемією. Це виявилося для Антона Людвіговича фатальним: 1 лютого 1916 року він помер. Наступного дня, об 11-30, князь Микола Урусов, губернський предводитель дворянства, відкривши чергове засідання Катеринославського губернського земського зібрання, одразу повідомив, що отримано сумну звістку про смерть завідувача санітарного відділу Антона Смідовича. Микола Бурмейстер, який виконував обов'язки голови губернської земської управи, доповів, що Смідович захворів на земській службі, заразившись на висипний тиф під час свого службового відрядження для огляду нічліжно-продовольчих бараківі бараків військовополонених. Антона Людвіговича Смідовича поховали в Катеринославі на Севастопольському цвинтарі, поруч із могилами захисників героїчного Севастополя. Щоб увічнити пам'ять про Антона Людвіговича, правління товариства російських лікарів пам'яті Миколи Пирогова постановило надати ім'я Смідовича одному з приміщень музею або санітарної лабораторії Пироговського будинку. Було вжито заходів до видання спеціального збірника, присвяченого пам'яті Смідовича, для чого виділили спеціальний фонд. Губернський комітет земського союзу, крім того, заснував по одному ліжку імені Антона Людвіговича Смідовича в кожному зі своїх 13 шпиталів. Його ім'я також надали одному зі шпиталів.

Тамара Бажан писала:"Життя і діяльність Антона Людвіговича Смідовича служить зразком того, яким повинен бути лікар-гігієніст у найглибшому значенні цього слова. Ім'я його, як великого громадського діяча і прогресивного земського санітарного лікаря, збережеться в історії вітчизняної медицини".

За матеріалами: