Мельниченко Борис Павлович

 Більше 35 років Б.П. Мельниченко працював завідуючим аптекою 1-ї лікарні, забезпечував медикаментами половину лікарень міста. З 1952 року спочатку за сумісництвом, а з 1982 р. до 1998 р. працює штатним викладачем фармакології в Дніпродзержинському медичному училищі, 1919 року народження

Борис Павлович Мельниченко – патріарх медичного училища та фармацевтики нашого міста народився у 1919 році. В 1941 році він з відзнакою закінчив Дніпропетровський фармацевтичний інститут, та був мобілізований до лав діючої армії. Про початок війни Борис почув по радіо, готуючись до останнього випускного екзамену. Замість дипломів 140 його однокурсників одержали довідку, які підлягали обміну після повернення з фронту. Лише кільком з них живими пощастило повернутись. Мельниченко пройшов всю війну, дістав поранення, не раз наражався на смертельний ризик. День Перемоги капітан медичної служби зустрів у Австрії. Борис Павлович має численні нагороди за фронтові звитяги та сумлінну працю у повоєнні часи. Під час війни вів фронтовий щоденник. В 2006 р. в журналі "Військово-історичний архів" (м. Москва) були надруковані деякі з його фронтових нарисів.

Борис Павлович – викладач вищої категорії, відмінник охорони здоров'я, автор 14 надрукованих в журналах "Фармація", "Аптечна справа" наукових робіт, розробник двох приладів для фільтрування ін'єкційних розчинів. В 1972 р. виступав з доповіддю на Всеукраїнському з'їзді фармацевтів у м. Львові.

Будучи на заслуженому відпочинку, Борис Павлович, як і раніше, мав широке коло інтересів. В сімдесятих роках - він один з найбільш авторитетних кактусоводів міста, брав участь в багатьох конкурсах і з'їздах квітоводів. Іншими його захопленнями були - живопис, література, історія. Колись в далекому 37-му році у Бориса, студента II курсу, відбулась зустріч, яку він вважає головною у своєму житті. Це зустріч з легендарною особистістю - академіком Дмитром Івановичем Яворницьким, який уособлює собою цілу епоху української історіографії. З 1996 р. Борис Павлович починає вивчати минуле Вовчівщини, де народився, підготував 12 томів спогадів, фотографій, поділився з місцевим музеєм експонатами зі своєї великої колекції. Борис Павлович внесений до почесних громадян Поліського району, його біографія надрукована у книзі "Біль наш і гордість - Полісся". Своїми спогадами, мемуарами, матеріалами Борис Павлович допомагав науковцям музею історії міста, літераторам, журналістам, краєзнавцям - амато-рам. Крім того він малював та писав вірші. Працездатності та широкому кругозору Б.П. Мельниченка може позаздрити кожна людина, навіть молода.