Базою для створення лікарні стало приміщення лікарні Червоного Хреста, яке було збудоване на знак вдячності за самовіддану працю Катерининської громади сестер милосердя. 
У 1919 році лікарню переведено на державне забезпечення та перейменовано у 4-у міську лікарню. У 1922 році лікарню перейменовано у 1-у робочу лікарню ім. Ілліча.
З 1919 році лікарня стала базою для медичного інституту, який було засновано у 1916 році.
З 1918 року у лікарні відкрито клінічну лабораторію, з 1920 року почав працювати рентгенкабінет.
У 1920 році лікарня мала 110-120 ліжок та мала відділення:
Терапевтичне відділення у ті роки найчастіше було також інфекційним. Гінекологічне відділення існувало до 1937 року.
Головним лікарем лікарні з 1920 по 1937 був Перебаскін Ігор Олександрович, хірург за фахом.
З 1924 року у лікарні почалась підготовка до освоєння переливання крові. Перше переливання крові було проведено в цій лікарні в 1926 році. З цього часу поступово переливання крові почало впроваджуватись у лікарнях міста.
У 20-30-х роках лікарня є науково-практичним медичним центром м. дніпропетровська та області. Серед видатних лікарів у лікарні у свій час працювали:
У 1932 році на базі хірургічного відділення організовано філіал Українського інституту невідкладної хірургії та переливання крові, керівником став Гальперн Я.Й. З перших років існування філіал почав комплектувати донорські кадри. При лікарні було відкрито кабінет донорів, які використовувались іншими лікарнями міста. Переливання крові було переважно свіжоцитратної крові. починаючи з 1936 року кабінет донорів приступив до заготовки косервованої крові, що надало можливість задовольнити потреби лікарень міста. Заготовка консервованої крові сприяла впровадженню перелювання крові в районних лікарнях області.
У 1934-1936 роках на центральний корпус лікарні здійснили надбудову. Збільшено кількість ліжок в лікарні до 225.
У 1936 році створено обласний інститут невідкладної медицини з професором Гальперном Я.Й. на чолі.
У 1941 році медичний інститут було евакуйовано разом з працівниками кафедр. У 1942 році в приміщенні лікарні знаходився німецький воєнний госпіталь.
У 1943 році після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників у лікарні було розміщено евакогоспіталь.
З 1944 року відновлено роботу 1-ї міської лікарні. Умови роботи в лікарні були надзвичайно важкі не було майна, відсутнє опалення.
У 1945 році почали працювати кафедри медичного інституту. У 1945 році на кафедру хірургії прийшов працювати професор Кімбаровський М.А. На кафедрі працював до 1966 року.
З 1947 по 1960 роки головним лікарем лікарні був Полішевський Олександр Генріхович, хірург за фахом.
З 1956 по 1971 рік при лікарні працювали курси операційних сестер. За цей період було підготовлено 700 медичних сестер.
У 1960 році лікарні стає республіканською школою передового досвіду. В лікарню приїжджають делегації з усієї України для вивчення передового досвіду з організації роботи.
З 1960 року головним лікарем працює Кононов Микола Іванович терапевт за фахом.
Наприкінці 1961 року відкрито нові спеціалізовані відділення:
У 1971 році на базі хірургічного відділення створено обласний судинний центр на 30 ліжок.
1977рік - організовано реанімаційно-анестезіологічне відділення. У 1978 році на базі хірургічного відділення виділено палати на 7 ліжок для виходжування хворих з метою попередження післяопераційних ускладнень.
За практично вікову історію, лікарня активно лікувала величезну кількість як терапевтичних, так і хірургічних пацієнтів.
На 90-і роки припало закриття лікарні.
Адреса: 49023, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Мануйлівський, 29А
Телефон: (056) 760-05-93
Факс: (056) 760-05-93
За матеріалами: