Станішевська Марія Балтазарівна
Засновник кафедри інфекційних хвороб у Дніпропетровському медичному інституті (заснованому у 1916 році) на базі міської інфекційної лікарні, нині ДДМА, у 1927 році. 
Станішевська здобула вищу медичну освіту у Франції, закінчивши медичний інститут в м. Нансі і написала докторську дисертацію на тему: «Пульсуючі абсцеси» французькою мовою. Після повернення в Росію здала напівлікарський державний іспит. Працювала інтерном.
У 1913 р Станішевська захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему: "Патолого-анатомічні зміни кісткового мозку при інфекційних хворобах". Після цього її призначили на посаду приват-доцента кафедри інфекційних хвороб Одеського університету. Все життя Станішевська присвятила своїй роботі, наукової діяльності та підготовки медичних кадрів.
Доктор медицини Марія Балтазарівна Станішевська була піонером жіночої рівноправності в науці, одноголосно обрана 22 травня приват-доцентом Новоросійського університету по кафедрі приватної патології і терапії (перша жінка отримала статус приват-доцента). У присутності професорів Марія Балтазаровна прочитала пробну лекцію на тему «Про сучасні способи запобігання та лікування черевного тифу». Вона була звільнена від другої лекції зарахована на посаду приват-доцента університету.
З 1927 по 1937 р вона завідувач кафедри інфекційних хвороб Дніпропетровського медичного інституту. Наукові пошуки М.Б. Станішевської в період її роботи в Дніпропетровському медичному інституті присвячені вивченню дифтерії, кору та інших захворювань
Автор двох монографій: "Інтубація" (1934 г.) і "Дифтерія і ангіна" (1935 р), які присвячені особливостям перебігу, діагностики та терапії дифтерії.
М.Б. Станішевській належить розділ "Сибірська виразка" в фундаментальному двотомному збірнику інфекційних хвороб, виданому Медгиз в 1938 р, в створенні якого брали участь такі видатні інфекціоністи, як Н.К. Розерберг, С.В. Вісковський, С.І. Златогоров, П.Ф. Здородовскій і інші.
За матеріалами: