Чухрієнко Дмитро Павлович
1918-1999 
Хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України. Науковий напрям – проблеми торакальної та абдомінальної хірургії
Народився в м.Вінниця. Закінчив середню школу і потім Вінницьку фельдшерську школу, після чого вступив до Вінницького медичного інституту імені Пирогова. Але Друга світова війна завадила навчанню - Дмитро Павлович Чухрієнко 9 липня 1941 року як студент 4 курсу йде на фронт.
З листопада 1945 року демобілізований Д. П. Чухрієнко працює асистентом на кафедрі факультетської хірургії Вінницького медінституту, працює над кандидатською дисертацією і в 1949 році в Києві захищає дисертацію на тему: «Емпієма плеври після вогнестрільного ураження».
У 1950 році отримує посаду заступника міністра охорони здоров'я УРСР. З 1953 року працює в Дніпропетровську - ректор медінституту. Водночас не припиняє наукової роботи і у 1955 році в Одеському медінституті захищає докторську дисертацію на тему: «Непрохідність кишечника».
У 1956-1988 рр. очолює кафедру госпітальної хірургії № 2 Дніпропетровського медичного інституту.
У 1953-1959 рр. - ректор. На цій посаді професор Д.П. Чухрієнко приділяв особливу увагу розвитку новаторських педагогічних, наукових лікувальних напрямів діяльності вузу, удосконаленню обладнання клінічних баз, підготовці науково-педагогічних кадрів. У 1956-1995 рр. – завідувач кафедри госпітальної хірургії №2.
Під його керівництвом кафедра госпітальної хірургії №2 зробила значний внесок у розвиток і впровадження нових реконструктивних, пластичних операцій, алотрансплантацій. Вперше в Дніпропетровській області почав виконувати операції на серці, застосував екстракорпоральний гемодіаліз.
Дмитро Павлович – засновник однієї з визначних хірургічних шкіл Дніпропетровська. Автор понад 300 наукових праць, 20 монографій. Під його керівництвом захищено 18 докторських та 92 кандидатські дисертації.
Член редакційної колегії журналів «Вестник хирургии им. И. И. Грекова» та «Клиническая хирургия». Автор розділу «Абдоминальная хирургия» у Великій медичній енциклопедії.
Має нагороди: Два ордени Вітчизняної війни ІІ ступеня та два ордени Червоної Зірки, чотири медалі: «За форсування Дніпра», «За участь у визволенні Південно-Заходу України», «За участь у визволенні Львова», «За участь у визволенні Чехословаччини». Грамоти з оголошенням подяки за участь в боях на Орловсько-Курській дузі, за участь в боях при форсуванні Дніпра, Десни, за участь у визволенні Чернігова.
Наукові праці:
Чухриенко Д.П.,Чухриенко Н.Д. Ателектаз легких.-Киев,1979.-182с.
Чуриенко Д.П.,Люлько А.В. Атлас операций на молочной железе.-Киев,1971.-143с.
Чухриенко Д.П.,Люлько А.В. Атлас операций на органах мочеполовой системы.М.,1972.-375с.
Чухриенко Д.П. Бронхоскопия в диагностике и лечении заболеваний легких.-Киев,1966.-123с.
Чухриенко Д.М. Внутрибрюшные абсцессы и флегмоны /Д.П. Чуриенко, Я.С. Березницкий.-Киев,1977.-136с.
Чухриенко Д.П. Выпадение прямой кишки.-Киев,1963.-288с.
Чухриенко Д.П. Спаечная болезнь.-Киев,1972.-215с.
За матеріалами:
Чухрієнко Д.П. //Професори (біографічний довідник професорів ДДМА):1916-2001:збірник біографій професорів ДМА/Дніпропетр.держ.мед.акад.:85; ред.О.В.Люлько.–Дніпропетровськ:Пороги,2002.– С.299