Шандала Михайло Георгійович

Гігієніст, доктор медичних наук, професор, 1928 року народження
Михайло Георгійович народився в м. Краснодар, де в 1947 р. закінчив із золотою медаллю середню школу № 28, а в 1952 р. з відзнакою – лікувальний факультет Кубанського медичного інституту. У 1955 р. закінчив аспірантуру на кафедрі загальної гігієни того ж інституту.
Трудову діяльність почав як асистент кафедри загальної гігієни Кубанського медінституту (1955 – 1956). У 1957 р. був запрошений професором П.Х. Чехлатим на посаду асистента кафедри загальної гігієни ДМІ.
З 1956 р. по 1971 р. працював на кафедрі загальної гігієни Дніпропетровського медичного інституту.
М.Г. Шандала пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри і проректора з навчальної роботи цього вузу. Михайло Георгієвич значну увагу приділяв навчально-методичному забезпеченню студентів та організації занять на кафедрі. Під його керівництвом гігієністи кафедри, поряд з вивченням атмосферного забруднення та його впливу на людину, досліджували стан радіаційного фону навколишнього середовища у зв'язку з випробуваннями атомної та водневої зброї. Кандидат медичних наук з 1957 р. Науковий ступінь доктора медичних наук здобув у 1968 році. Професором став у 1969 р. Член-кореспондент АМН СССР з 1978 р., дійсний член АМН СРСР (нині РАМН), з 1986 р. – заслужений діяч науки УРСР.
У 1971 – 1989 рр. Шандала М.Г. працює директором Київського науково-дослідного інституту загальної і комунальної гігієни імені А.Н.Марзєєва.
З 1991 р. до сьогодні професійна діяльність Шандали М.Г. проходить у Москві. Всі ці роки він керує науково-дослідним інститутом, який у різні роки, не змінюючи науковий профіль, змінював відомчу приналежність і найменування (Всесоюзний НДІ профілактичної токсикології і дезінфекції МОЗ СРСР (1991 – 1992 рр.); з 1996 року і понині – НДІ дезінфекції МОЗ РФ). Крім того, з 1996 р. Шандала очолює відділ наукових основ безпеки дезінфекційних засобів цього НДІ і керує органом з сертифікації дезінфекційних засобів Держстандарту Росії.
Під керівництвом Михайла Георгійовича підготовлено і захищено понад 30 докторських і кандидатських дисертацій. У 1978 році його було обрано членом-кореспондентом, а в 1986-му – дійсним членом Академії медичних наук СРСР (з 1992 р. – РАМН), в 1996 році – академіком Російської академії медико-технічних наук (РАМТН).
Наукові праці:
- Автор і співавтор великої кількості монографій і книг, у тому числі «Аероіонізація як несприятливий фактор зовнішнього середовища» 1974р.
- «Охорона і оздоровлення навколишнього середовища в умовах науково-технічної революції»1982р.
- «Гігієна навколишнього середовища» 1985р.
- «Санітарна мікробіологія евтрофних водойм» 1985р.
- «Навколишнє середовище і здоров'я населення» 1988р.
- «Санітарний нагляд за джерелами електромагнітних випромінювань у навколишньому середовищі»1990р.
- «Ультрафіолетове випромінювання в профілактиці інфекційних захворювань» 2003р.
- М.Г. Шандала удостоєний звання «Заслужений діяч науки Української РСР» (1981 р.), нагороджений орденами Жовтневої Революції (1976 р.), Трудового Червоного Прапора (1971 р.), Дружби народів (1986 р.), багатьма державними медалями, а також медаллю І.Павлова «За розвиток медицини і охорони здоров'я», медаллю І. І. Мечникова «За практичний вклад у зміцнення здоров'я нації» Російської академії природничих наук, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, дипломами премій імені Ф. Г. Кроткова (РАМН) та імені В. А. Рязанова (РАМТН).
За матеріалами:
- Шандала М.Г. //Професори (біографічний довідник професорів ДДМА):1916-2001:збірник біографій професорів ДДМА/Дніпропетр.держ.мед.акад.:85;ред.О.В.Люлько.- Дніпропетровськ:Пороги, 2002.- с.291-292
- https://biography.com.ua