31 | 03 | 2020

Гальперн Яків Йосипович

1876—1941Ga

 Хірург, доктор медичних наук, професор  на кафедрі госпітальної хірургії Катеринославського медінституту

1899  р. - закінчив медичний факультет Київського університету. Під керівництвом професора Спасокукоцького С.І. у Військово-медичній академії захистив докторську дисертацію (1910р.). З 1907 по 1922 рр. - завідувач хірургічним відділенням лікарні в Твері.

З 1922 р. керував кафедрою госпітальної хірургії Катеринославського медичного інституту.

Наукова діяльність його стосувалась хірургії шлунка та стравоходу, проблем переливання крові, питань етики та деонтології. У роботах з хірургії шлунка найбільша увага приділялася виразковій хворобі шлунка та 12-ти палої кишки, виробленню показань до оперативного втручання, ускладненням та рецидивам при цьому захворюванні.

У  програмній доповіді на XXIV Всесоюзному з'їзді хірургів у 1938 р. Гальперн Я.Й. показав, що значна кількість хвороб оперованого шлунка виникає через неправильні показання до операції і технічні похибки при її виконанні. Він підкреслив, що операція – тільки одна ланка у ланцюжку лікувальних заходів. Щоб запобігти рецидивам, необхідним є також правильне лікування у післяопераційному періоді.

Важливе значення мали його роботи щодо створення штучного стравоходу із стінки шлунка, а також сальника на ніжці. Розробляючи проблему переливання крові, Гальперн Я.Й. особливу увагу приділяв переливанню гетерогенної крові, вивчав реакцію Вассермана у консервованій крові; вважав її вкрай необхідною для запобігання зараженню сифілісом. У його клініці в 1926 р. вперше було виконано пряме переливання крові від донора хворому. Його публіцистичні статті охоплювали і ставили проблемні питання, які хвилювали хірургів. У них професор ділився своїм багатим досвідом, підкреслював труднощі хірургії як спеціальності і необхідність хірургу не забувати ні на хвилину, що в його руках доля і життя хворої людини.

1922 р.- під редакцією Гальперна Я.Й. та професора Федорова С.П.  у Катеринославі почав виходити журнал «Новий хірургічний архів», який з 1946 р. став видаватися у Києві під назвою «Клінічна хірургія».

З 1923р. до 1925 р. Гальперн Я.Й. був деканом лікувального факультету, а з 1925р. до 1926 р. – проректором з наукової роботи Катеринославського медичного інституту. Він очолював хірургічну секцію єдиного наукового медичного товариства. Гальперн Я.Й. був головою багатьох всеукраїнських, заступником голови всесоюзних з'їздів хірургів, на XXIV Всесоюзному з'їзді хірургів він був обраний головою Всесоюзної асоціації хірургів, почесним членом Московського, Петербурзького, Саратовського, Харківського, Іванівського, Бакинського та інших хірургічних товариств. Професор Гальперн Я.Й. залишив багату наукову спадщину: ним опубліковано понад 90 наукових робіт, під його керівництвом виконано 3 докторських та 5 кандидатських дисертацій. Учнями Гальперна Я.Й. були такі відомі вчені, як професор Векснер Б.Г., Фрідман М.Т., Гарбер Н.І.

Ряд років перебував науковим керівником Інституту переливання крові. Я.Й.Гальперн - автор понад 60 наукових робіт з хірургії. Провів операцію пластики штучного стравоходу з ділянки великої кривизни шлунка. Багато років був редактором журналу "Новий хірургічний архів".

За матеріалами :

  • http://407.dsma.dp.ua/
  • Гальперн Я.Й.//Професори (біографічний довідник професорів ДДМА):1916–2001:збірник біографій професорів ДМА/Дніпропетр.держ.мед.акад.:85; ред.О.В.Люлько.–Дніпропетровськ:Пороги,2002.– С.52–55